98
Мовою комп'ютерних технологій «клієнт» – це частина програмного забезпечення, яка взаємодіє з сервером і надає користувачеві інформацію про результат обробки даних.
Щоб все стало зрозумілішим, розглянемо простий приклад – веб-браузер. З технічної точки зору це класичний клієнт, який виконує три основні завдання:
- отримує пошукові запити від користувача;
- відправляє їх на веб-сервер;
- виводить на екран результат обробки – список знайдених сайтів за введеним запитом.
Тобто все набагато простіше, ніж може здатися на перший погляд.
Усі існуючі клієнти можна умовно поділити на два підтипи: товстий та тонкий. Також є системні архітектури, в яких характеристики цих підтипів поєднуються і перетинаються їх називають «гібридним» клієнтом.
У цій статті розберемо особливості кожного виду клієнта, а також розповімо про їхні сильні та слабкі сторони.
Товстий клієнт
Почнемо з визначення. Товстий клієнт – це клієнт, який забезпечує повну функціональність та незалежність програми від центрального сервера. У цьому випадку сам сервер виконує роль звичайного сховища даних, а все навантаження, пов'язане з обробкою та поданням інформації лягає на пристрій клієнта.
Як приклад товстого клієнта можна навести персональний комп'ютер – він працює на базі встановленої операційної системи та оснащений усім функціоналом, необхідним для повноцінної роботи користувача.
Переваги товстих клієнтів:
- висока функціональність;
- можливість роботи у режимі офлайн;
- доступ до розрахованого на багато користувачів режиму;
- гарна швидкість обробки даних;
- відсутність залежності від віддалених серверів.
Недоліки товстих клієнтів:
- досить трудомісткий процес налаштування та інсталяції;
- необхідність у постійному технічному обслуговуванні та встановленні оновлень;
- складність у синхронізації даних;
- проблеми із забезпеченням безпеки даних;
- великий розмір дистрибутива.
Тонкий клієнт
На відміну від товстого, тонкий клієнт не виконує жодних завдань, пов'язаних з обробкою даних. Натомість всі обчислювальні потужності переносяться на віддалений сервер, з яким він взаємодіє за допомогою термінального доступу. У такому випадку єдине завдання клієнта полягає в запуску мережного програмного забезпечення.
Очевидним прикладом тонкого клієнта є комп'ютер із встановленим браузером, який може навіть не мати власний жорсткий диск. Через термінальне з'єднання він зв'язується з основним потужним комп'ютером, що виконує роль сервера, на якому зберігаються всі дані та запущені програми, з якими взаємодіє користувач.
Таку архітектуру використовують багато популярних сервісів, включаючи Google Drive, WP та браузерні онлайн-ігри.
Переваги тонкого клієнта:
- мінімізовано ризик виникнення несправностей;
- низькі технічні вимоги до обладнання.
Недоліки:
- в такій архітектурі до одного серверу може бути підключено необмежену кількість клієнтів, але у разі виникнення помилки постраждають усі користувачі;
- відсутність можливості працювати без підключення до Інтернету;
- зниження продуктивності у разі високих навантажень на сервер.
Який тип клієнта краще використовувати
Головна відмінність між товстим та тонким клієнтом полягає у способі обробки даних, тому в більшості випадків користувач навіть не помічає, з яким типом архітектури він працює.
Тому, вибираючи тип клієнта для свого проєкту, потрібно враховувати його технічні особливості та логіку взаємодії з кінцевим споживачем.
FAQ
-
Коли компанії варто обирати тонкі клієнти замість товстих?
Якщо ви хочете централізовано керувати інфраструктурою, знизити витрати на клієнтські пристрої, спростити оновлення програмного забезпечення та підвищити безпеку – тонкі клієнти можуть бути найбільш вигідним рішенням. Особливо це актуально для організацій з великою кількістю робочих місць.
-
Чи можна використовувати тонкого клієнта в умовах обмеженого інтернет-каналу?
Можна, але це потребуватиме добре оптимізованої інфраструктури та, можливо, менш ресурсомістких застосунків. При повільному або нестабільному інтернеті продуктивність може страждати, особливо якщо багато даних передається через мережу.
-
Які переваги товстого клієнта для «важких» бізнес-завдань?
Товсті клієнти мають власну потужність обробки, що дозволяє запускати ресурсоємні програми (наприклад, відео-редактори, 3D-моделювання) офлайн. Також вони менш залежать від сервера, і робота не переривається при тимчасовій втраті мережі.
-
Чи можна комбінувати підходи – мати і тонкі, і товсті клієнти в одній мережі?
Так, гібридна модель дуже поширена. Наприклад, тонкі клієнти можуть використовуватись для стандартних офісних робочих місць, а товсті – там, де потрібна велика обчислювальна потужність або автономна робота.
-
Як зміни в масштабі компанії впливають на вибір клієнтської архітектури?
При зростанні кількості робочих місць тонкі клієнти мають перевагу через централізоване управління та простіше розгортання. Навпаки, якщо потрібні спеціалізовані програми для невеликої групи користувачів – товсті клієнти можуть бути більш практичними.
